Саміт G7 в Евіані мав усі шанси стати кільканадцятою зустріччю лідерів, на якій вони вкотре підтвердять рішучу підтримку України, але погано приховають контекст – втомлений і дедалі менш об’єднаний Захід та США, які не надто хочуть заважати Путіну продовжувати війну. Натомість G7 під французьким головуванням завершилася результатом, який усередині Франції небезпідставно назвали дипломатичним успіхом Макрона.

Головним персонажем події, звісно, був президент США Дональд Трамп, який після кількох місяців непередбачуваних заяв не лише змінив риторику, а й навіть погодився приєднатися до спільної декларації G7, де йдеться про посилення військової підтримки України та тиск на російську воєнну економіку. Саме тому «момент Евіана», як сказав Емманюель Макрон, можна вважати не лише дипломатичним успіхом самого французького лідера, а говорити і про чудову «командну гру» всіх учасників, зокрема Президента України Володимира Зеленського, завдяки якій Трамп знов позиційно перейшов на український бік.

ГОТЕЛЬ ROYAL: ЛІДЕРИ НА ЧЕРВОНІЙ ДОРІЖЦІ ПІД СПЕЦІАЛЬНІ САУНДТРЕКИ

Евіан – курортне місто на березі озера Леман – французи на три дні перетворили на дипломатичну декорацію з ретельно продуманим сценарієм. Червоний хідник та протокольна зона біля входу до Hôtel Royal, рукостискання перед камерами, короткі репліки лідерів, і – спеціальна музика під кожного гостя. У соцмережах Єлисейського палацу прибуття кожного супроводжувалося окремим саундтреком. Для канадського прем’єра Марка Карні поставили Селін Діон, для британського – Кіра Стармера – тему із «Джеймса Бонда», для італійської прем’єрки Джорджі Мелоні – «Фелічіту», а українського президента у вівторок “підмузичили” “Мелодією” Мирослава Скорика.

Для Трампа обрали пісню Тома Петті «Love Is a Long Road», тобто “Кохання – це довга дорога”. У ній йдеться про запаморочення, очікування і спробу дати стосункам ще один шанс. Для Макрона і Трампа, які за ці роки пройшли через міцні рукостискання, роздратування, лестощі, погрози, підвищення та скасування мит, цей саундтрек був вкрай красномовним.

Трамп прибув до Евіана в понеділок, у перший день саміту, вже у статусі переможця. Його головною темою була щойно укладена рамкова угода з Іраном, яку він подавав як власний великий Deal. Американський президент явно хотів, щоб партнери визнали цей успіх, і французи дали йому для цього достатньо простору.

У перші години саміту Трамп то скаржився, що в залі засідань “занадто жарко”, то заходив на одну з робочих зустрічей зі словами: “Це я тут бос!”. Репліка викликала сміх у залі, але добре передавала настрій учасників – викликом було втриматись самим і втримати президента США всередині спільної гри.

Перший день завершився робочою вечерею лідерів, присвяченою великим міжнародним викликам. У центрі уваги все ще був Близький Схід. Після зустрічі з Макроном Трамп говорив винятково про Іран, Ормузьку протоку і про те, що нафтові потоки мають відновитися. Але українська тема вже чекала наступного ранку.

УКРАЇНСЬКА СЕСІЯ G7: МАКРОН МІЖ ТРАМПОМ ТА ЗЕЛЕНСЬКИМ

У вівторок зранку в програмі саміту стояла сесія “Побудова миру і безпеки для України та Європи”. Зеленського чекали в Евіані для участі в ній і для спроби окремої зустрічі із Трампом. Напередодні залишалося незрозумілим, у який бік повернеться дискусія щодо України. Чи американський президент і далі дивитиметься на війну як на проблему, яку треба якнайшвидше “закрити”, чи все ж погодиться з європейцями, що тиск має бути не на Київ, а на Москву.

За столом української сесії Макрон сидів у центрі, а по обидва боки від нього – Зеленський і Трамп. Ця розсадка виглядала ілюстрацією ролі, яку французький президент вже давно взяв на себе. Він є постійним фасилітатором зустрічей Трампа із Зеленським, навіть за найскладніших умов. Так уже було перед відкриттям Нотр-Даму в Парижі.

Зеленський прибув до Hôtel Royal після нічної російської атаки по Києву. У його руках були не лише сильні карти – аргументи про успіхи на фронті, ефективні далекобійні удари тощо, а також сильні фотографії – наслідків російського удару по Києво-Печерській лаврі, зокрема палаючого даху Успенського собору. Достеменно невідомо, що саме більше вплинуло на Трампа.

Перед початком української сесії мікрофони підхопили короткий обмін між Макроном і Зеленським. Француз запитував, чи домовлена зустріч із Трампом. Відповідь не було чути, після чого Макрон сказав, що організує такий контакт. І він відбувся. Спочатку була кулуарна розмова Зеленського, Трампа і Макрона, потім – українська сесія з лідерами G7. Після неї Трамп підтвердив, що мав “добру зустріч” із Зеленським, і що вони ще побачаться протягом дня. “Росія має укласти угоду”, – рішуче вимовив він журналістам.

ДЕКЛАРАЦІЯ G7 ПО УКРАЇНІ – ППО, ДАЛЕКОБІЙНІ СПРОМОЖНОСТІ ТА ЗИМОВА ПІДТРИМКА

Результат української сесії ліг у спільну заяву лідерів G7 з геополітичних питань. Для України там знайшовся окремий блок – не найдовший, але один із найконкретніших.

Лідери Групи семи заявили, що залишаються єдиними у “непохитній підтримці України” в захисті її свободи, суверенітету й територіальної цілісності. G7 погодилася збільшити постачання Україні засобів протиповітряної оборони, додаткових систем і перехоплювачів, а також далекобійних спроможностей.

На підсумковій пресконференції Макрон говорив про це як про один із головних результатів саміту. За його словами, участь Зеленського дала змогу провести “глибоку дискусію” щодо України і вперше в таких формулюваннях вийти на важливі елементи згоди.

“Українці продемонстрували неймовірну стійкість, і всі члени G7 погодилися щодо необхідності цієї підтримки – підтримки територіальної цілісності України, а також щодо того, що співвідношення сил за останні місяці глибоко змінилося”, – заявив Макрон.

Французький президент окремо наголосив на ситуації на фронті, де Україна просувається, чинить опір, а Росія відступає. І, за словами Макрона, саме Трамп «наполягав на мобілізації американської оборонної промисловості та її здатності постачати таке обладнання».

«Ми також готові розглянути поширення на Україну переваг ліцензій, щоб забезпечити збільшення українського військового виробництва”, – записали в декларації, і це вперше коли ця ідея прозвучала в рамках G7.

Окремим блоком лідери погодилися допомогти Україні пройти наступну зиму.

Ще один результат – санкції. Лідери зобов’язалися посилити тиск на російську воєнну економіку, зокрема через санкції проти нафтового й газового секторів. Макрон назвав це “ремобілізацією G7”.

Зеленський після саміту теж акцентував увагу на передусім практичних результатах. “Найголовніше – ми домовилися про додаткове посилення української ППО. Будуть нові кроки для тиску на Росію за війну, тиску заради миру. Партнери забезпечать підтримку нашого захисту та енергетичної стійкості”, – зазначив Президент України.

ШІ, ОРМУЗ І ЩЕ ОДИН DEAL ТРАМПА

У середу, в останній день G7, лідери встигли поговорити також про економічне зростання, і про критичні мінерали, і про безпеку дітей онлайн, і про штучний інтелект. На робочий ланч щодо ШІ запросили представників бізнесу. Лідери держав говорили про регулювання технологій разом із тими, хто ці технології створює.

Макрон на підсумковій пресконференції згадав про необхідність регулювання ШІ у контексті питання безпеки демократій. Він окремо застеріг від ситуації, коли демократії почнуть конкурувати між собою за доступ до найпотужніших моделей і технологій. “Відповіддю не може бути не-співпраця між демократіями”, – сказав Макрон.

Але якщо ШІ був темою зовсім близького майбутнього, то Іран і Ормузька протока – темою дуже гарячого сьогодення. Трамп, нагадаємо, приїхав до Евіана із рамковою угодою з Тегераном. Він говорив, що Іран хоче, аби все “спрацювало”, бо режиму потрібно знову “робити бізнес”, і переконував, що Ормузька протока відкриється, нафта знову піде, а ціни на енергоносії впадуть.

Європейці розділили його ентузіазм. У своїй заяві G7 привітала угоду між США та Іраном, “досягнуту під сильним лідерством президента Трампа”, і назвала її історичною можливістю не допустити появи в Ірану ядерної зброї.

Окремим пунктом у декларації з’явився Ормуз. Лідери G7 наголосили, що право транзитного проходу без обмежень і зборів є основою міжнародної торгівлі. Франція і Велика Британія запропонували практичну допомогу, а саме багатонаціональну оборонну ініціативу, що має сприяти відновленню руху суден у протоці, захищати торговельні кораблі, заспокоювати операторів морських перевезень і допомагати з розмінуванням.

Відкриття Ормузької протоки й стабілізація нафтового ринку дають партнерам більше простору для нового тиску на російський енергетичний сектор. У декларації G7 ці сюжети були пов’язані в один логічний ланцюг.

Після Евіана Трамп погодився залишитися у Франції на вечерю з Макроном у королівському палаці.

ТРАМП У ВЕРСАЛЬСЬКОМУ ЗОЛОТІ

Трамп, який любить дорогі декорації і добре розуміє мову розкоші, ще до вечері не приховував задоволення. Про Версаль він сказав приблизно так: “Це не просто золото, це – серйозно”. Макрон, схоже, саме на це й розраховував. Версаль – це важка артилерія французької дипломатії та символ франко-американської дружби. Саме там у 1783 році був підписаний договір, який визнав незалежність Сполучених Штатів. Двері палацу відкривали для королеви Єлизавети II, у тій таки Дзеркальній галереї Макрон робив вечерю для короля Чарльза III. Першим президентом США, якого офіційно прийняли там на державну вечерю, був Джон Кеннеді, пізніше така честь була надана Джиммі Картеру.

Перед вечерею Трампу показали виставку “Версаль і американська незалежність”. Усе це мало продемонструвати йому, що союз із Францією – це частина великої історії його власної країни.

А тепер ще і частина новітньої політичної історії світу. Бо саме у Версалі Трамп підписав меморандум щодо Ірану.

Тож палац французьких королів став для нього ідеальною фінальною сценою.

У французькій пресі це назвали «бенефісом» Трампа. Вочевидь, зрежисованим Макроном. Американський президент отримав увагу, яку любить. Франція отримала картинку, яка їй була потрібна. Сам Макрон виступив в улюбленій ролі лідера, що об’єднує світ, а саміт, що починався з розбіжностей і недовіри, завершився принаймні видимим «моментом єдності». Тепер цю дипломатичну єдність та ідеальну картинку політики мають наповнити конкретними рішеннями. Інакше «момент Евіана» закінчиться швидше, ніж його встигнуть конвертувати в рішення, ракети та санкції.

Лідія Таран, Франція

Фото: Офіс Президента України, Білий Дім, elysee.fr